Бахмутські переселенці купили хату на Хмельниччині: плани ремонту та нове життя (відео)

Нове життя для старої хати: сім’я з Бахмута відроджує дім на Хмельниччині

Сім’я Вороненків, вимушені переселенці з Бахмута, знайшли новий прихисток у селі Бачманівка на Хмельниччині. Подружжя придбало стару, але міцну цегляну хату, яка, незважаючи на деякі недоліки, має потенціал стати затишним родинним гніздом. Історія пошуку та майбутні плани власників детально висвітлені у відео на YouTube-каналі «Ми з Бахмута».

Після тривалого перебування за кордоном, у Німеччині, Віктор та Інга Вороненки вирішили повернутися до України. Пошук нового дому виявився непростим завданням, що зайняв значний час та охопив декілька областей. Зрештою, доля привела їх до Хмельниччини, до містечка Славута, неподалік якого й розташована Бачманівка. Як зазначила Інга Вороненко, вибір місця, де перша літера назви села збігається з першою літерою їхнього рідного міста, став для них символічним.

Відновлення з любов’ю та підтримкою

Придбання будинку стало можливим завдяки фінансовій підтримці близьких родичів, які проживають неподалік. Оцінюючи стан помешкання, подружжя відзначило його надійність. Будинок газифікований, що забезпечує можливість опалення як газом, так і за допомогою двох грубок. Електрика також присутня. Хоча будинок пустував два роки і не опалювався, значних проблем з дахом, на щастя, не виявлено – він знаходиться у відмінному стані.

Загальна площа будинку становить 75 квадратних метрів. Цегляна споруда має окремі господарські прибудови, а також значну ділянку землі. Колишні господарі залишили запас дров, що є приємним бонусом для нових власників. Однак, будинок потребує суттєвого ремонту та відновлення, щоб стати повноцінним житлом.

Подружжя вже має чітке бачення щодо майбутнього помешкання. Плани включають перепланування для створення окремих кімнат, адже наразі більшість з них є прохідними, що не зовсім зручно. Окрім того, родина прагне облаштувати сучасний санвузол з душовою кабіною, що стане значним кроком до покращення комфорту. На думку Інги, ключовим є створення окремих входів до кожної кімнати, аби забезпечити приватність.

Майбутні перспективи та виклики

У будинку збереглися дві грубки, одна з яких опалює кухню, а інша – кімнати. Планується залишити одну з них, а іншу демонтувати. Територію навколо будинку також очікують значні зміни: поступово її будуть розчищати та впорядковувати. Розглядається можливість спорудження гаража та інших необхідних господарських будівель.

На подвір’ї є колодязь, глибина та стан якого ще потребують ретельного дослідження. Подружжя усвідомлює масштаб робіт та необхідні фінансові вкладення, але налаштоване рішуче. Вони планують проводити ремонтні роботи поетапно, реалізовуючи власне бачення та бажання.

Ця історія перегукується з іншими подібними випадками, коли переселенці знаходять новий дім та відроджують занедбане житло. Наприклад, нещодавно згадувався випадок чоловіка зі Слов’янська, який придбав будинок на Тернопільщині за ціною місячної оренди та повністю його відновив, надаючи прихисток співгромадянам з небезпечних регіонів. Такі історії свідчать про незламний дух українців, їхню здатність знаходити сили для відновлення та розбудови, навіть в умовах війни та невизначеності.