На Харківщині виявили мор риби у річці Берестовій. Розпочато розслідування забруднення водойми.

На Харківщині виявили мор риби у річці Берестовій. Розпочато розслідування забруднення водойми.

Масовий мор риби на Харківщині: правоохоронці з’ясовують причини загибелі у річці Берестовій

Близько 5000 риб загинули в озері Личево Чугуївського району. Поліція Харківщини розпочала кримінальне провадження за фактом масової загибелі риби, яка сталася поблизу села Черкаський Бишкин. Факт забруднення водойми встановлено, тривають слідчі дії для з’ясування всіх обставин та причетних осіб.

У четвер, 4 вересня 2026 року, до поліції надійшло повідомлення від співробітників Державної екологічної інспекції про масовий мор риби в озері Личево Чугуївського району. На місце події негайно прибули правоохоронці, залучивши спеціалістів екологічної інспекції та представників Державного агентства розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм.

Під час огляду водойми було вилучено понад 5 тисяч загиблих рибин. За результатами попередньої перевірки, озеро Личево виявилося забрудненим. Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за частиною 2 статті 242 Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за порушення правил охорони вод. Санкція статті за подібне правопорушення може сягати до п’яти років позбавлення волі.

Наразі досудове розслідування триває. Слідчі активно працюють над встановленням усіх обставин, що призвели до забруднення озера та масової загибелі риби. Особлива увага приділяється виявленню осіб, які можуть бути причетними до порушення правил водоохоронного законодавства.

Історичний контекст та схожі випадки

Цей випадок масової загибелі риби на Харківщині не є поодиноким. Протягом останніх років екологічна ситуація на водних об’єктах регіону викликає занепокоєння. Наприклад, у вересні 2026 року було зареєстровано випадок забруднення річки Уди поблизу селища Есхар, де вода набула рудо-червоного кольору, а також зафіксовано масовий мор риби. Тоді Чугуївська окружна прокуратура також розпочала досудове розслідування за фактом порушення правил охорони вод.

Ще раніше, у 2026 році, медіа повідомляли про скидання неочищених каналізаційних стоків у річку Вільхуватка на Харківщині, що становило серйозну загрозу для річок Сіверський Дінець та Мжа.

На початку вересня 2026 року поліція Харківщини також розслідувала масовий мор риби, що стався в озері Личево Чугуївського району. Тоді з водойми було вилучено понад 5000 загиблих рибин, а слідчі відкрили кримінальне провадження за статтею “порушення правил охорони вод”.

Ці випадки свідчать про системні проблеми у сфері охорони водних ресурсів та потребують комплексного підходу для їх вирішення. Відповідальність за збереження річок та озер лежить не лише на контролюючих органах, але й на громадянах та підприємствах, які використовують водні ресурси.

Робота громадськості та міжнародних партнерів

На тлі екологічних проблем, на Харківщині активізується громадськість. Так, у вересні 2026 року було проведено засідання діалогової робочої групи щодо порятунку річки Берестової. Участь у ньому взяли представники Берестинської міської ради та учні Берестинського ліцею №4, які презентували навчальний проєкт «Живий шлях». Метою проєкту є формування усвідомлення цінності природних водойм та їхньої ролі у розвитку населених пунктів.

За результатами зустрічі було підготовлено проєкт доручення міського голови щодо розробки концепції озеленення міста, а також текст петиції до Президента України щодо порятунку річки Берестової. У петиції наголошується, що природні води річки забруднюються через безсистемну господарську діяльність, надмірне використання водних ресурсів, замулення та заростання берегів, а також забруднення промисловими й комунальними стічними водами.

Крім того, готується до підписання меморандум про збереження річки Берестової між громадами, територіями яких вона протікає: Берестинська, Наталинська, Старовірівська, Кегичівська. Підписання меморандуму має стати початком акції на підтримку петиції до Президента. Діалогова робоча група продовжує свою роботу, до якої долучаються представники громад, вчені-гідрологи, представники підприємств та міжнародні партнери.