Харків – три роки у старшій школі: місто бере участь у пілотному проєкті реформи освіти

Харків тестує нову модель старшої школи: трирічне профілізоване навчання замість двох років

Харків активно розвиває освітній простір, створюючи безпечні умови для навчання дітей навіть в умовах воєнного стану. Місто вже облаштувало 24 освітні локації, включаючи школи в метрополітені, протирадіаційних укриттях та підземні школи, які відвідують майже 28,5 тисяч учнів. Планується розширення мережі безпечних освітніх просторів, зокрема, створення нового навчального простору на станції метро та підземного дитячого садка.

Паралельно з цим, Харків долучився до важливого загальнодержавного експерименту, що стосується реформи старшої школи. Три міські ліцеї — №3, №124 та №138 — стали учасниками пілотного проєкту, в межах якого десятикласники навчатимуться за новою програмою, розрахованою на три роки, а не два, як це було раніше. Ця ініціатива є частиною поступового переходу України до 12-річної системи загальної середньої освіти.

Перехід до 12-річної системи: виклики та можливості

У пілотному проєкті беруть участь дев’ять класів, що охоплюють 234 учні. Батьки цих школярів надали свою згоду на участь їхніх дітей в освітньому експерименті. Основна відмінність нової моделі полягає в тому, що учні, які вступили до десятого класу в пілотних закладах, завершуватимуть школу у 2029 році. Це той самий рік, коли випускниками стануть учні з інших пілотних закладів по всій Україні, що реалізовують перехід до 12-річної школи.

Навчальний процес у цих ліцеях організовано за трьома основними напрямами: природничо-математичний (STEM), суспільно-гуманітарний та мовно-філологічний. Учні мають можливість самостійно обирати профільні предмети та додаткові курси, що відповідають їхнім інтересам та майбутнім кар’єрним прагненням. Загалом у пілотних ліцеях пропонується одинадцять профілів навчання.

До викладання залучені не лише досвідчені вчителі, а й науково-педагогічні працівники закладів вищої освіти. Вони проводять спеціалізовані курси, що дозволяють учням поглибити знання у вибраній сфері.

Директор одного з ліцеїв-учасників, Харківського ліцею №138, Владислав Кронгауз, зазначає, що в його закладі навчаються 76 дітей у межах експерименту. Навчання відбувається за змішаною формою, з формуванням змінних груп для поглибленого вивчення профільних предметів. Окрім основних профільних дисциплін, учні можуть обирати додаткові курси, що сприяє їхній соціалізації та залучає до цікавих проєктів. Особлива увага приділяється кар’єрному консультуванню, яке допомагає учням визначатися з майбутньою професією ще до завершення школи.

Ключовим елементом нової освітньої моделі є професійна орієнтація. У ліцеї №138 з десятикласниками працює кар’єрно-освітня радниця, яка допомагає учням визначити свої сильні сторони, інтереси та спланувати подальший освітній шлях. Цей адаптаційний етап дає можливість переглянути вибір та, за необхідності, змінити напрям навчання.

Надія Якименко, практична психологиня та кар’єрно-освітня радниця ліцею №138, розповідає, що її робота полягає в інформуванні учнів про кар’єрні можливості та різноманіття професій. Вона викладає курс з особистісного розвитку та кар’єрного орієнтування, метою якого є допомогти учням краще зрозуміти себе та визначитися з майбутнім. Цей перехідний період, коли діти завершують дитинство і готуються до дорослого життя, вимагає особливої підтримки з боку вчителів, психологів та батьків.

Пілотні класи об’єднали десятикласників з різних районів Харкова, які виявили бажання взяти участь в експерименті. Навчання проходить у змішаному форматі, поєднуючи очні заняття з дистанційними.

Вчителі, які працюють у пілотних класах, відзначають високу мотивацію учнів. Олена Тесленко, вчителька історії та класний керівник 10-А класу ліцею №138, підкреслює, що діти вільно обрали напрям і профіль, які їм цікаві, що сприяє захопленому навчанню та кращій підготовці до майбутньої професії.

Самі учні також позитивно оцінюють переваги нового підходу. Вони мають можливість зосередитися на предметах, які їм справді цікаві та потрібні для майбутньої професії, що значно полегшує вибір подальшого шляху навчання у вищих навчальних закладах. Наприклад, Юлія Крайнюк, учениця 10-го класу, обрала хіміко-біологічний профіль і відзначає, що тепер більше часу приділяє саме цим предметам, а також цікавиться курсами за вибором, такими як “Ландшафтний дизайн” чи “Хімія та здоров’я людини”. Олег Святенко, учень філологічного профілю, натомість, наголошує на зменшенні кількості математичних та природничих предметів, що дозволяє йому краще розвиватися у вибраному напрямку. Діана Макарець додає, що, крім профільних предметів, вони також вивчають усі необхідні для складання іспитів дисципліни, а також мають доступ до цікавих курсів, як-от “Письменниці-бунтарки”.

Перші результати експерименту в Харкові стануть цінним досвідом для впровадження профільної старшої школи по всій Україні. Учні пілотних класів завершать своє навчання у 2029 році, маючи можливість поглибити свої знання та отримати якісну підготовку до вищої освіти.