Ракетний удар РФ по Ізюму 29 жовтня: п’ять загиблих працівниць центру контролю та профілактики хвороб

Трагедія в Ізюмі: Російський авіаудар забрав життя п’ятьох медичних працівниць

29 жовтня 2026 року російські війська завдали авіаудару по місту Ізюм, що на Харківщині. Внаслідок атаки загинули п’ять співробітниць Ізюмської філії Харківського обласного центру контролю та профілактики хвороб (ЦКПХ). Про трагедію, що сталася майже за тиждень до публікації, Міністерство охорони здоров’я України повідомило з затримкою, не вказавши точне місце події.

Життя, обірвані війною

Загиблі жінки були не просто працівницями медичної установи, а й частиною спільноти, яка мужньо продовжувала свою роботу в умовах війни, навіть після деокупації міста. Після звільнення Ізюма вони брали участь у розчищенні пошкоджених приміщень, вивезенні битого скла та поступовому відновленні роботи лабораторій. Їхній внесок у підтримку громадського здоров’я був неоціненним.

• Вікторія Прокопенко, керівниця санітарно-гігієнічної лабораторії, присвятила 36 років служінню санітарно-епідеміологічній службі. Її мрією з дитинства було стати лікаркою, і вона віддано працювала на благо громадського здоров’я. Колеги згадують її як висококваліфіковану, добру та чуйну фахівчиню. Їй мало виповнитися 59 років. Залишилися чоловік, донька та онук.

• Юлія Довженко, лаборантка бактеріологічної лабораторії, віддала роботі майже 38 років свого життя. Її характеризували як щиру, доброзичливу та відповідальну людину, яка завжди була готова допомогти. Їй мало виповнитися 57 років. У неї залишилися чоловік, син, дві онучки та сестра.

• Валентина Прус працювала лаборанткою санітарно-гігієнічної лабораторії з 2021 року. Її пам’ятають як відповідальну та професійну працівницю, людяну, щиру та привітну. Їй було 55 років. Без неї залишилися чоловік і донька.

• Анжела Прокопцева, бухгалтерка, відновила виконання своїх обов’язків після деокупації. У день трагедії вона розмовляла телефоном з колегами. Під час розмови пролунав свист російської авіабомби, а потім – її спроби врятуватися. Зв’язок обірвався. Анжелі було 54 роки. Її втратили дві доньки.

• Олена Грищенко працювала прибиральницею службових приміщень, підтримуючи чистоту та належні умови для роботи колективу. Хоча вона приєдналася до команди порівняно недавно, швидко стала її невід’ємною частиною. Їй було 58 років.

Наслідки удару

31 жовтня 2026 року в Ізюмі був оголошений День жалоби за загиблими медиками. Російські війська завдали удару по медичній установі трьома бомбами ФАБ-500 з універсальним модулем планування та корекції. Внаслідок атаки постраждали 14 людей, двоє з яких були витягнуті рятувальниками з-під завалів. Цей трагічний інцидент є черговим свідченням жорстокості російської агресії проти мирного населення України.