Банківський витік у Telegram: Харківчанку судитимуть за крадіжку даних українців
У Харкові викрито масштабну схему з продажу персональних даних через Telegram
Правоохоронні органи Харківщини завершили розслідування у справі 37-річної мешканки міста, яка, за версією слідства, займалася незаконним розповсюдженням конфіденційної інформації. Підозрювана, використовуючи популярний месенджер Telegram, створила справжній “чорний ринок” для продажу банківських реквізитів та персональних даних громадян. Обвинувальний акт вже направлено до суду, де буде встановлена ступінь вини жінки.
Слідами кіберзлочинності: як працювала схема
Історія розпочалася у квітні минулого року, коли підозрювана, як стверджують слідчі, натрапила на оголошення в Telegram, що обіцяло легкий та швидкий заробіток. Йшлося про незаконний продаж чужої конфіденційної інформації. За даними правоохоронців, жінка взяла на себе роль посередника, адмініструючи Telegram-канал. Через нього вона купувала дані банківських карток, а також логіни та паролі для доступу до мобільних банкінгів.
Частина цієї цінної для шахраїв інформації, як вважають слідчі, потрапляла до рук підозрюваної від осіб, які незаконно заволодівали персональними даними клієнтів українських банків. Далі ці дані розповсюджувалися серед інших учасників шахрайських схем. Підозрювана не зупинялася на банківській інформації – в її руках опинялися й паспортні дані громадян, отримані, зокрема, через застосунок “Дія”. Кожен такий “пакет” персональних даних, за інформацією прокуратури, оцінювався від 300 до 400 гривень.
Масштаби злочину та вилучені докази
Загалом, правоохоронцям вдалося задокументувати понад десять епізодів незаконного продажу конфіденційної інформації. За даними поліції, без згоди власників були використані персональні дані щонайменше семи громадян. Це свідчить про серйозність злочину та потенційну загрозу для багатьох людей.
Під час проведення санкціонованих обшуків за місцем проживання підозрюваної, поліцейські виявили та вилучили комп’ютерну техніку, яка, ймовірно, використовувалася для ведення Telegram-каналу та обробки даних. Також були знайдені SIM-картки мобільних операторів, які могли слугувати для збереження анонімності, та значні суми коштів, які, за версією слідства, є доказами отримання прибутку від злочинної діяльності.
Юридичні наслідки та відповідальність
37-річній харків’янці було повідомлено про підозру за частиною 1 статті 361-2 Кримінального кодексу України. Ця стаття передбачає відповідальність за несанкціонований збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах, автоматизованих системах, комп’ютерних мережах чи на носіях такої інформації. Досудове розслідування проводилося силами слідчих відділу поліції № 1 Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП у Харківській області. Важливу роль у викритті та розслідуванні злочину відіграли операції, проведені за участі Управління протидії кіберзлочинам Департаменту кіберполіції Національної поліції України та Управління Служби безпеки України у Харківській області.
Цей випадок вкотре підкреслює зростаючу актуальність захисту персональних даних у цифрову епоху. З розвитком інтернет-технологій та поширенням месенджерів, таких як Telegram, виникають нові виклики для правоохоронних органів та суспільства в цілому. Злочинність у кіберпросторі постійно еволюціонує, вимагаючи від фахівців відповідних знань, ресурсів та злагодженої роботи для ефективного протистояння цим загрозам. Слідчі органи наполягають на необхідності уважного ставлення громадян до безпеки своїх персональних даних, уникнення надання їх третім особам та використання надійних систем захисту своїх облікових записів.
