Українські полярники: Антарктида вражає незвичним сяйвом (фото)

Крижані “млинці” Антарктики: Українські полярники розкривають секрети океанських дивовиж

Національний антарктичний науковий центр (НАНЦ) на своїй сторінці у Facebook поділився захопливими світлинами та подробицями одного з наймальовничіших природних явищ Антарктики – формування так званого “млинцевого льоду”. Це унікальне видовище, яке українські полярники зі станції “Академік Вернадський” спостерігають регулярно, вражає своєю незвичністю та красою, особливо в умовах полярної зими.

Океанські “млинці”: не лише кулінарний термін

В Антарктиці, де океанські глибини приховують безліч таємниць, “млинці” пече не тільки досвідчений кухар на станції, а й сам океан. Щоправда, ці “млинці” зовсім не їстівні – вони холодні, солоні, але водночас надзвичайно красиві. Українські науковці пояснюють, що це явище, хоч і трапляється на різних водоймах, зокрема прісноводних, в Антарктиці набуває особливого масштабу та видовищності.

“Найкраще ці крижані утворення видно під низьким зимовим сонцем, яке взимку біля “Вернадського” з’являється лише на кілька годин і не піднімається високо над горизонтом”, – діляться спостереженнями полярники. Саме за таких умов, коли сонячні промені грають на поверхні криги, “млинцевий лід” постає у всій своїй красі, виблискуючи на тлі безкрайніх антарктичних пейзажів.

Два шляхи до крижаних “млинців”

Формування “млинцевого льоду” – це складний процес, який залежить від багатьох чинників, але українські науковці виділяють два основні сценарії його утворення.

Перший варіант передбачає, що на поверхні води спочатку накопичується густа маса криги або снігу. За умов слабкого морозу, невеликого вітру та помірних хвиль, вода замерзає не суцільною кіркою, а окремими шматочками. Ці шматочки, постійно стикаючись і обточуючись одне об одного, набувають характерної круглої форми. Надалі, залежно від температури, крижини можуть або повільно танути, або ж застигати, утворюючи тонку (до 10 см) еластичну льодову кору, яка називається нілас.

Другий сценарій розвитку подій починається з утворення ніласу – тонкого шару льоду. Однак, під дією хвилювання та вітру, цей нілас ламається, обточується і перетворюється на ті самі “млинці”. Цей процес може відбуватися і з молодим сірим льодом, який є трохи товщим (до 15 см). Діаметр таких крижаних “млинців” може варіюватися від 30 сантиметрів до кількох метрів, створюючи справжні “крижані поля” дивовижної форми.

Не тільки “млинці”: антарктичні “пончики”

Важливо зазначити, що “млинцевий лід” – це не єдине незвичайне зимове явище, яке спостерігають українські полярники. Раніше працівники НАНЦ вже дивували громадськість фотографіями так званих снігових “пончиків”. Хоча обидва явища мають крижану природу, вони є абсолютно різними за механізмом утворення та зовнішнім виглядом. “Млинці” з криги, як уже згадувалося, можуть сягати вражаючих розмірів, тоді як “пончики” формуються за зовсім інших умов.

Ці спостереження підкреслюють, наскільки різноманітною та непередбачуваною може бути природа Антарктики, і як важливо для науки вивчати ці унікальні процеси, зокрема завдяки самовідданій праці українських полярників.