98-річний: “Хочу пережити Путіна”. Спогади про Голодомор і війну.

98-річний Григорій Герасименко: «Ця війна страшніша за Другу світову»

98-річний мешканець Чернігівщини, Григорій Герасименко, чиє життя охоплює майже століття бурхливих історичних подій, від Голодомору та Другої світової війни до сучасної російської агресії, нині ділиться своїми глибокими роздумами про мир та майбутнє України. Його сила духу, незважаючи на поважний вік, вражає: він активно читає, веде щоденник, працює на власному городі та самостійно справляється з хатніми справами.

Народжений 12 лютого 1928 року, пан Григорій сповнений рішучості дожити до свого столітнього ювілею і побачити перемогу України. «Я ще потихеньку тупаю, хочу пережити Путіна, щоб Україна стала вільною, щасливою та квітучою», – зізнається довгожитель. Він підкреслює важливість того, аби перемога була саме українською, а не «путінською». Його мрії сягають повернення Криму та відновлення територіальної цілісності держави.

Спогади про минулі випробування

Життя Григорія Герасименка – це живий літопис української історії. Він пам’ятає жахи Голодомору 1932–1933 років, коли йому було всього п’ять років. Його родина, що мала восьмеро дітей, пережила страшні часи розкуркулення, коли у батька-селянина, якого називали «куркулем», забрали все майно. Навіть їжу з печі викидали, аби нічого не залишалося. «Так що це був спеціальний сталінський голод, де що було здобне, щоб його знищити, щоб нічого не було. Отак убивали український народ. Тому що його ніколи не любили», – з гіркотою згадує пан Григорій.

Під час Другої світової війни його село опинилося під німецькою окупацією. Хоча, за його словами, німці були «хорошими» і не чіпали місцевих, він все одно відчуває, що нинішня війна є значно страшнішою. «Не стріляли по мирних мешканцях. Стріляли тільки на фронті. А тепер б’ють і по Кучинівці. Хати погоріли, дрони летять всюди. Так що ця війна страшніша за Другу світову. Росіяни нас українцями ніколи не називали, ми були «хохли», – ділиться своїми болючими спостереженнями довгожитель.

Цікаво, що історія Ганни Кривошеєвої, яка нещодавно відзначила своє 100-річчя, також пов’язана з Другою світовою війною. Ветеранка, яка у 15 років була розвідницею та перекладачкою в партизанському русі, ділиться своїм життєвим досвідом, наголошуючи на цінності миру та свободи. Така паралель підкреслює неперервність боротьби українського народу за свою незалежність крізь різні епохи.

Сьогодні, попри свій поважний вік, Григорій Герасименко залишається прикладом незламності. Його щоденна праця на городі, де він сам сіяв буряк, самостійне приготування їжі, прасування білизни та опалення печі свідчать про його міцний дух та прагнення до самостійності. Про новини в країні йому розповідає син, також Григорій. Цей 98-річний чоловік – живий доказ стійкості українського народу, який вистояв перед численними випробуваннями і продовжує боротися за своє майбутнє.