Соборний сквер – місту повернено, готуємо до оновлення!
Соборний сквер Харкова повертається до міської громади: надія на оновлення та втрачена історія
Серце Харкова, його центральний Соборний сквер, що довгий час перебував під управлінням єпархії УПЦ МП, знову належить місту. Це рішення міської ради, що було ухвалене днями, відкриває шлях до довгоочікуваного оновлення популярної зони відпочинку. Містяни, які з болем спостерігали за занедбанням цього історичного місця, сподіваються на повернення скверу його колишньої величі та затишку.
Містяни діляться спогадами та сподіваннями
“Мені серце крає, коли я дивлюсь на цей парк, бо я тут виросла”, – зі смутком ділиться Ольга, харків’янка, яка пам’ятає сквер ще з дитинства. “У мене є фото, коли ці ялини були маленькі, і тут скульптури стояли. Я його пам’ятаю все життя. Тут я гуляла з сином, з онукою. І тут було завжди багато людей, тому що приїжджали до метро, виходили і тут сиділи люди після роботи відпочивали. І це було чудове місце. І от цей каскад – це таке історичне, неповторне. І, ну, я не можу. Серце крає, що так його занедбали просто. Мрію, щоб його реконструювали і щоб тут ми могли гуляти”.
Наталія, ще одна мешканка Харкова, також згадує минуле скверу: “Ну, сквер гарний. Ми його ще пам’ятаємо, коли він в Радянському Союзі був ще такий. Тут люди збирались, ну, а тепер занедбаний. Він в центрі міста. Це наша візитівка. І таке треба зберігати. Такі місця наші”.
Ці свідчення підкреслюють глибокий емоційний зв’язок харків’ян з Соборним сквером, який є не просто зеленою зоною, а частиною їхньої історії та культурної спадщини.
Проблема занедбання та історичний контекст
Ситуація з Соборним сквером набула особливої гостроти з огляду на його занедбаний стан. Відсутність належного догляду призвела до руйнування інфраструктури, зокрема, пошкодження сходів та елементів ландшафтного дизайну. Важливо зазначити, що з 2008 року сквер перебував в оренді Харківської єпархії Української православної церкви московського патріархату. Договір оренди земельної ділянки, який мав діяти до 2057 року, був припинений за рішенням міської ради.
Рішення міської влади та плани на майбутнє
За словами Харківського міського голови Ігоря Терехова, рішення про скасування договору оренди було обґрунтованим. “В 2008 році ще дуже довго до того, як ми вже працюємо в мерії, було укладено договір між Харківською міською радою та єпархією, договір оренди земельної ділянки”, – пояснює міський голова. “Ця земельна ділянка була передана в оренду єпархії до 57-го року. І договір був дійсний до вчорашнього дня. На сесії міської ради вчора ми скасували, припинили цей договір і сьогодні ми маємо сформованих три ділянки. Перша ділянка – це так званий сквер соборності. Друга ділянка – це невеличкий енергетичний об’єкт, який розташований на земельної ділянки. І третя ділянка – сама єпархія, церква і все. Взагалі три ділянки – це більш ніж 2 га землі центральної частини міста Харкова. Тобто вчора цей розподіл був вже визначений і розірваний договір оренди земельної ділянки. Тобто земельна ділянка, вона належить міській раді і буде передана профільному комунальному підприємству для подальшого обслуговування цього скверу”.
Ігор Терехов також наголосив на необхідності негайного благоустрою: “І я бачив цей сквер, і він зараз знаходиться в неналежному стані. В такому стані неможливо, щоб він був. Це центральна частина міста Харкова. Так, я розумію, що йде війна і бюджет у нас спрямований на підтримку наших військових і на соціальну підтримку міста, людей, які знаходяться в місті Харкові. Але сьогодні неможливо не навести там лад. І ми будемо наводити, і я дав вже завдання пропрацювати цей проект”.
Перспективи відновлення
Відновлення Соборного скверу – це не лише питання естетики, але й повернення місту важливого громадського простору. Незважаючи на складні часи, місто робить кроки для збереження та розвитку своїх ключових локацій. Цей крок свідчить про наміри влади дбати про культурну спадщину Харкова, навіть в умовах воєнного стану. Містяни ж з нетерпінням чекають на реалізацію цих планів, сподіваючись знову насолоджуватися красою та затишком свого улюбленого скверу.
Артур, ще один мешканець Харкова, висловлює думку, що ремонт скверу потрібен, але, можливо, після війни. “А парк такий центровий, це місто сили, тому ремонт тут потрібен, але всьому свій час, мені так здається. Ми тут полюбляємо бувати от з одуванчиком. Песик Одуванчик, мій друг. Я його перед віною підібрав. Бачите, він такий славний хлопець. От тому тут приємно думати про щось гарне і так далі. Мріяти навіть. Мені так здається”. Його слова відображають загальне прагнення до миру та відновлення, навіть коли мова йде про міську інфраструктуру.