Антарктика: Україна створила унікальну заповідну зону. Де і навіщо? (фото)

Україна здобула міжнародне визнання за зусилля зі збереження Антарктики

Держави-учасниці Договору про Антарктику одноголосно схвалили ініціативу українських науковців, надавши статус особливої охорони території “Затока Колінз”. Це рішення, яке виношувалося сім років, стане першим кроком до створення мережі заповідних зон на найпівденнішому континенті.

Новий антарктичний заповідник: “Затока Колінз”

“Затока Колінз”, розташована поблизу української антарктичної станції “Академік Вернадський”, тепер перебуває під захистом антарктичного району особливої охорони. Ця територія площею 1,65 км² включає низку островів та мисів, що вирізняються унікальною флорою і фауною. Серед них – два види антарктичних квіткових рослин, щучник та перлинниця, а також рідкісні комплекси мохів та лишайників. Особливу цінність становлять місця гніздування пінгвінів Аделі, популяція яких скорочується через зміни клімату, та єдині в цьому регіоні гнізда сніжних буревісників.

Актуальність збереження антарктичної природи

Ідея створення заповідної зони виникла як відповідь на зростаючий тиск на антарктичні екосистеми, спричинений бурхливим розвитком туризму та пов’язаної з ним логістики. За даними Секретаріату Антарктичного договору, кількість туристів, що відвідують регіон, перевищила 100 тисяч осіб на рік, причому переважна більшість зосереджена на Антарктичному півострові в короткий літній сезон. Це призводить до ризиків щодо порушення місць гніздування птахів, деградації рослинності та поширення інвазивних видів.

Новий заповідний режим покликаний захистити крихку місцеву флору, зокрема унікальні види мохів, та фауну від надмірного антропогенного впливу. Крім того, створення “Затоки Колінз” відкриває нові можливості для українських полярників, дозволяючи проводити довгострокові дослідження в недоторканному середовищі. На території вже закладено контрольні полігони для моніторингу реакції екосистем на кліматичні зміни, що є критично важливим для розуміння процесів трансформації полярного регіону.

Ініціатива щодо розширеного району особливої охорони, яку підготували Іван Парнікоза та Анна Євчун з відділу біології та екології НАНЦ, зіткнулася з блокуванням з боку деяких країн-учасниць. Тому українська сторона пішла шляхом поступового створення менших заповідних територій, розпочавши з “Затоки Колінз”. Андрій Федчук, завідувач відділу міжнародного співробітництва, відіграв ключову роль у представленні та лобіюванні документів. Таким чином, Україна зробила вагомий внесок у дослідження та збереження унікальних екосистем Антарктики.