«Легко бути українцем, коли твій дід воїн УПА»: вірш поетеси до Дня Незалежності викликав обурення.

Вірш про “легкого” українця викликав бурю обурення в мережі

Вірш поетеси та продюсерки Мартіни Макєєвої, присвячений Дню Незалежності України, спричинив резонанс та жорстку критику в соціальних мережах. Авторці закидають маніпулятивність, підміну понять та штучне роз’єднання українців, хоча в самому творі вона закликає до єдності.

Поетичний спір про ідентичність

У своєму вірші Макєєва розмірковує над тим, кому з українців легше, а кому – складніше відчувати себе частиною нації, особливо в умовах війни. Вона протиставляє молодих людей, які виросли на Львівщині, увібравши в себе дух Івана Франка та слухаючи пісні Скрябіна, тим, хто родом з Донеччини, де, за її словами, українська мова та культура могли бути менш присутніми.

«Легко бути українцем, коли ти з батьківщини Франка і Скрябін співав тобі колискові. А якщо ти з Донецьку, і кумиром твоїм був Лагутенко Ілля, і ніколи не вчили тебе говорити на мові», – наводить слова з вірша авторка.

Далі поетеса порівнює онуків воїнів УПА з моряками “Азову”, а традиційне українське Різдво з 12 стравами – з новорічним столом, де присутні “Олів’є” та Дід Мороз, що, на її думку, може вважатися “признаком ганьби”. Вона також іронізує над тим, кому “легше бути українцем”, знаючи напам’ять гімни всіх президентів, на відміну від тих, хто не знає про ключових військових чи політичних діячів, і чиї домівки зруйновані.

“Легко бути українцем, коли ти знаєш напам’ять гімн всіх президентів, і коли День Незалежності України. А якщо ти не в курсі, хто такий Буданов і Кім, а від твого дому залишились просто руїни. Українцем бути нелегко, особливо під час війни”, – пише Макєєва.

Завершується вірш закликом “Не діліть українців на ви і ми”, що, проте, не зупинило хвилю критики.

Відповідь українців: особисті історії проти узагальнень

Реакція мережі виявилася вкрай негативною. Багато користувачів назвали вірш “маніпулятивним” та таким, що “розділяє українців”. Особливе обурення викликали тези про “легкість” чи “складність” буття українцем залежно від регіону походження чи сімейних традицій.

Наприклад, на слова про “легкість” бути українцем, коли дідусь – воїн УПА, відгукнулися нащадки учасників визвольних змагань. Одна з користувачок, чия бабуся була зв’язковою УПА, розповіла про нелегку долю та покарання за виконання українських колядок, спростовуючи уявлення про “легкість” минулого.

Жінки, народжені на Донеччині та Луганщині, активно ділилися власним досвідом, доводячи, що любов до України, знання мови та культури не залежать від місця народження. Одна з коментаторок з Луганська наголосила: “Мені не потрібно «бути» українкою, я є українка, тут іншого не може бути”. Вона детально розповіла про українську мову, яку вивчала з книг, знання українських колядок та гімну, підкресливши, що українкою людина народжується, а не “стає” за певними критеріями.

Інша українка з Харківщини згадала про свою бабусю-вчительку української мови з Донецька, яка читала їй “Кобзаря” та готувала українські страви, спростовуючи стереотип про відсутність української ідентичності на Слобожанщині.

Коментатори також вказали на те, що вірш, який нібито закликає до єдності, насправді посилює розкол. “Мені здається, цей вірш якраз і продовжує ділити… з підміною понять”, – пишуть користувачі. Вони вважають, що авторка “умудрилась поділити українців ще більше” та “розпалює внутрішній розкол, прикритий під лозунги не «діліть»”.

Загалом, вірш Мартіни Макєєвої став приводом для гострої дискусії про українську ідентичність, її багатогранність та відмінності, що можуть виникати як історично, так і через нав’язані стереотипи, але не повинні ставати підставою для роз’єднання нації.