“Маріупольська Анна Франк”: щоденник загиблої в облозі жінки вже в книгарнях.

Голос з-під облог: щоденник Катерини Савенко став свідченням незламності Маріуполя

У залізному пеклі Маріуполя, де небо розривалося від вибухів, а кожен день був боротьбою за виживання, проста жінка Катерина Савенко знайшла в собі сили стати голосом свого міста. Її щоденник, народжений серед жахів війни, сьогодні набуває всесвітнього резонансу, стаючи одним із найпронизливіших свідчень трагедії, що спіткала Маріуполь, та незламності людського духу.

Катерина, яка до повномасштабного вторгнення вела звичайне життя: працювала на металургійному комбінаті, будувала родину, любила свій квітучий Маріуполь – 24 лютого 2022 року взяла до рук блокнот. У ньому, як зізнається її донька Надія, вона хотіла “щоб світ дізнався”. І вона написала. 34 записи – це хроніка життя в облозі, це щоденні реалії родини та сусідів, що ховалися у холодних підвалах, шукаючи найнеобхідніше – воду, їжу, тепло. Це розповідь про постійні обстріли, авіаудари, повне зникнення світла, тепла та будь-якого зв’язку зі світом.

Проте, серед пекельних подій, Катерина майстерно фіксувала й проблиски людськості: взаємодопомогу незнайомців, тремтливу турботу про близьких, теплі спогади про мирний Маріуполь, і, найголовніше, відчайдушні спроби зберегти гідність в умовах, що здавалися незлагодними. Ці записи, що починалися російською, побутовою мовою, з часом наповнювалися українською – як свідчення внутрішньої трансформації та утвердження власної ідентичності.

29 березня 2022 року життя Катерини змінилося назавжди. Внаслідок чергового обстрілу загинув її чоловік, Віталій. Сама Катерина зазнала важких поранень. Перебуваючи у шпиталі, розуміючи, що час невблаганно спливає, вона з останніх сил, однією вцілілою рукою, написала доньці повідомлення з одним, але життєво важливим проханням – врятувати щоденник. Але доля мала інші плани. 2 квітня лікарню охопила пожежа. Стікаючи кров’ю, Катерина змогла вибратися з палаючої будівлі, але сили полишили її. 4 квітня 2022 року її серце зупинилося у підвалі рідного дому, на руках у матері.

Від сімейного скарбу до світового визнання

“Мама до останнього хотіла, щоб світ дізнався, що насправді відбувалося в Маріуполі”, – ділиться Надія. “Вона вела ці записи серед обстрілів, страху й невідомості, але навіть тоді думала не лише про себе – вона хотіла зберегти правду про людей, які переживали облогу. Для нашої родини ця книга – можливість виконати її прохання і зробити так, щоб її голос продовжував звучати”.

Завдяки мужності та наполегливості рідних, безцінні сторінки щоденника Катерини були збережені. Вони знайшли свій шлях до Музею “Голоси Мирних” Фонду Ріната Ахметова. У 2024 році щоденник світ побачив спочатку онлайн, а згодом вийшла його повна друкована версія українською мовою, яка вже отримала визнання за межами України. Британське видання The Sun написало про історію Катерини, а Польське радіо створило чотирисерійний емоційний подкаст.

Над паперовим виданням спільно працювала команда потужних фахівців: істориків, правозахисників та редакторів. Передмови до книги написали такі визначні особистості, як лауреатка Нобелівської премії миру 2022 року Олександра Матвійчук та військовослужбовець, ексголова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович. Історичну редакцію очолив Євген Монастирський, викладач КШЕ та аспірант Гарварду, а чуттєві ілюстрації створив художник Антон Логов.

“Щоденник Анни Франк” сучасності

42-річна Катерина Савенко, звичайна мешканка Маріуполя, своєю історією стала “Анною Франк” нашого часу. Її 34 записи, що охоплюють період від 24 лютого до кінця березня 2022 року, вже отримали міжнародне значення. Книгу готують до друку за кордоном, адже команда проєкту прагне, аби вона набула світового масштабу. Оригінал рукопису та цифрова копія зберігаються у найбільшому у світі архіві свідчень цивільних Музею “Голоси Мирних”, який налічує понад 145 тисяч історій. Книга вже доступна в українських книгарнях, нагадуючи про ціну, яку ми платимо за право зберегти правду.